ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНА КАРТКА

1. Українська назва виду _

2.  Латинська назва виду _

3.  Назва родини________

4.  Природний ареал_____

5.  Життєва форма_______

6.  Декоративні ознаки__

7.  Орієнтовний вік (роки)

8.  Висота рослин (м)_____

9.  Діаметр стовбура (см)_

10. Форма крони________

11. Наявність біологічного та механічного пошкодження

12. Особливості генеративного розвитку_________

13. Кількість особин___________________

14. Місце розташування рослин

15. Принцип насадження______

16. Ким і звідки привезено____

Додаток №2

Дана анкета розроблена спеціалістами Національного ботанічного саду їм. М.М. Гришка НАН України для проведення моніторингу зелених насаджень території навколо навчальних закладів.

Анкета

„Сучасний стан зелених насаджень навколо загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів"

1.  Яка загальна площа пришкільної території?

2.  Яка площа відведена під зелені насадження:

-    квітники:

-    плодовий сад:

-    учнівський дендропарк:

-    інше

3.   Видовий склад деревних рослин:

 

Назва виду	Вік (роки)	Кількість	Звідки і ким привезене	Композиційне розміщення
Ялина звичайна	10-30	6	м.Київ,	алея
			ботанічний сад
			ім.М.М.
			Гришка

Примітка:

композиційне розміщення: алеї, групи, бордюри, живі огорожі, солітери (поодиноке насадження рослин)

Додаток №3

             Інформація щодо розробки проекту учнівського дендрарію

Учнівський дендрарій повинен мати колекцію дерев, кущів і ліан для забезпечення навчального-виховного процесу, дослідницької роботи з біології, екології, природознавства, дендрології, а також для виховної та освітньої роботи серед місцевого населення. Слід пам'ятати, що при плануванні насаджень доцільно використовувати наукові принципи формування колекції аби поєднати елементи різних підходів.

Систематичний принцип полягає в тому, що на відведеній ділянці садять дерева, кущі і ліани, які належать до однієї родини чи роду.

Ботаніко-географічний принцип передбачає згрупування рослин, спільних за походженням.

Господарський принцип вима,гає розташування рослин за корисними властивостями (наприклад, із декоративними властивостями з харчовими, лікарськими, з цінною деревиною тощо).

Естетичний принцип потребує особливої уваги щодо використання різних дивовижних форм крон, забарвлення листя, які викликають здивування, захоплення, позитивної емоції.

Фізіономічний принцип добору має на меті показати найбільш характерні риси будови, властивостей, особливостей вегетації, цвітіння та плодоносіння дерев і кущів.

Санітарно-гігієнічний  принцип  реалізується  за  рахунок  створення   різних елементів насаджень (захисна смуга від автомобільних доріг) та різних видів дерев і кущів фітонцидними властивостями (хвойні).

Територію учнівського дендрарію доцільно розділити на зони, різні за функціями та режимом користування.    

Експериментальна зона відкрита для масових відвідувань учнів (вихованців) вона повинна мати розсадник, дослідні, колекційні ділянки лікарських і рідкісних рослин, а також теплицю.

                Експозиційна зона відкрита для масових відвідувань та відпочинку, тому на ній мають бути раціонально розміщені ландшафтні групи дерев і кущів. У межах цієї зони доцільно виділити такі складові:

•    ділянка голонасінних рослин,

•    ділянка покритонасінних рослин,

•    ділянка декоративних кущів,

•    ділянка витких рослин,

•    ділянка каменистої гірки (рокарій),

•    ділянка плодових рослин.

Колекцію голонасінних рослин експонувати в учнівському дендрарії доцільно у вигляді єдиного масиву в окремій частині, деякі види (яловець) у ландшафтних групах центральних ділянок. При формуванні ділянки хвойних слід передбачати створення багатоярусних композицій. Використовуючи в першому ярусі види з родів сосна, ялина, ялиця, модрина; у другому-кипарисових, туя, в третьому - яловець, мікробіота, карликові форми хвойних.

                Ділянка покритонасінних займає найбільшу площу дендрарію і характеризується найвищим систематичним різноманіттям та декоративними формами (плакучі, кулясті, ряболисті, пірамідальні та ін.). В основі насаджень представники природної флори (види з родів дуб, береза, клен, граб, ясен, верба, тополя, липа та ін.). та інтродуценти, у т.ч. екзотичні види (софора, сумах, скумпія, катальпа та ін.).

Особлива роль в озелененні території навчального закладу належить декоративним кущам, які разом із газонами забезпечують високий декоративний ефект в перші 2-3 роки після їх висаджування. Правильним добором і розміщенням кущів у дендрарії можна досягти безперервної зміни гами кольорів протягом усього вегетаційного періоду: наприкінці квітня - форзиція, кизил, у травні - мигдаль, магонія падуболиста, жимолость капріфоль, бузок, спірея японська, вейгела рання, влітку - тамарикс, гортензія, дейція та ін.

Серед витких рослин доцільно культивувати дикий виноград, жимолость витку, виткі троянди, а також трав'янисті рослини (декоративні садові боби, іпомею, гарбуз фігурний та ін.).

Рокарій - це поєднання карликових і низькорослих рослин (як покритонасінних, так і голонасінних) із каменями або залишками старої будівлі.

У плодовому саду доцільно представити різноманітність сортів найважливіших садівних культур.

Загальна принципова схема розміщення експозиційних ділянок в учнівському дендрарії полягає в тому, щоб сконцентрувати у фасадній частині навчального   корпусу   гарноквітуючі   та   цікаві   за   формою   групи   рослин,   які викликають найбільший інтерес у весняно-літній період.

Основне завдання проектування - найкраще використати всі особливості території навчально-виховного закладу (позашкільної установи) з метою вдалого і найбільш доцільного розміщення усіх компонентів озеленення: деревних насаджень, газонів, квітників, алей, доріжок, спортмайданчиків тощо. Під час проектування дендрарію слід враховувати, що зелені насадження з часом будуть розвиватися. Під час закладання учнівського дендрарію слід брати до уваги природну рослинність, яка є індикатором умов місцезростання, що особливо важливо при доборі інтродуцентів і водночас є тим фоном, в який повинен вписатися новостворений дендрарій.

У проектуванні учнівського дендрарію доцільно поєднати окремі елементи двох стилів планування: ландшафтного і геометричного, або регулярного. Якщо ландшафтний базується на природних особливостях місцевості, регулярний є цілком штучним і передбачає створення симетричних доріжок, квітників, газонів тощо. Одним із перших елементів проектування дендрарію є визначення мережі доріжок, їх ширини і розташування. Відповідальним моментом є визначення кількості дерев, кущів і ліан, які передбачено висадити у дендрарії. Асортимент визначають проектанти (спеціалісти) з урахуванням рекомендацій учителя біології. Розміщення дерев, кущів і ліан у дендрарії. Асортимент визначають проектанти (спеціалісти) з урахуванням рекомендацій педагога.

Розміщення дерев, кущів і ліан у дендрарії планується у вигляді груп (куртин), поодиноких екземплярів (солітер) і суцільних насаджень.

Щоб забезпечити дендрарій посадковим матеріалом потрібного асортименту деревно-кущових плодів, необхідно організувати його вирощування безпосередньо в навчально-виховному закладі (позашкільній установі). З цією метою закладають невеликий розсадник із різними відділами: насінний, шкілка, маточник, вегетативного розмноження, колекційний.

Критерієм для добору рослин дендрарію повинно бути:

•    успішне проростання їх в умовах регіону (їх зимостійкість, посухостійкість та інші еколого-біологічні ознаки);

•    архітектурно-декоративні ознаки (характер росту, форма і розміри крони, забарвлення листків, плодів і квіток);

•    швидкість росту та розвитку;

•    можливість одержання вихідного матеріалу (насіння, живців).

Різноманітність    видового   складу   дерев    і    кущів    повинна   насамперед задовольняти навчально-біологічним вимогам.