Пятница, 29.03.2024, 01:08

Приветствую Вас Гость | RSS

Мова сайту
Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділів
Мои статьи [494]
Пошук
РЦДЮТ
Директор РЦДЮТ
:
Директор РЦДЮТ
ПЕЛЫХ
Маргарита Эдуардовна

Телефон 


(06272) 94-5-76









Наші відвідувачі
Locations of visitors to this page
Посилання






Хмаринка тегів
Відео
Виставкова зала

Выставка работ юных флористов  в выставочном зале РЦДЮТ

Выставка детского рисунка
 "ДЕТСКИЕ КРАСКИ ДОНЕТЧИНЫ"


Выставка ОРИГАМИ


Главная » Статьи » Мои статьи

Методичні матеріали на допомогу учасникам обласного етапу Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об`єктивінатураліста-2017»

Додаток 1

до листа ДОЕНЦ

від 17.01.2017 р. № 9

 

Заявка

на участь в обласному етапі Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста»

 

Дані про учасника конкурсу

Прізвище

 

Ім’я

 

По батькові

 

Найменування загальноосвітнього (професійно-технічного, позашкільного) навчального закладу

 

Місце знаходження загальноосвітнього (професійно-технічного, позашкільного) закладу

 

Вік

 

Клас

 

Номінація (необхідне підкреслити)

кращий відеофільм;

кращий відеоролик (відеокліп);

кращий слайд-фільм;

краща фоторобота

Назва конкурсної роботи

 

Коротка анотація конкурсної роботи

 

Контактний телефон

 

Електронна адреса учасника

 

Дані про керівника конкурсної роботи

Прізвище, ім’я, по батькові,

 

Посада та місце роботи керівника конкурсної роботи


 

 

___________________________  ______________          ___________________

(посада керівника закладу)                  (підпис)                           (П.І.Б.)

 

М.П.

 

Додаток 2

до листа ДОЕНЦ

від 17.01.2017 р. № 9

 

Методичні матеріали на допомогу учасникам обласного етапу Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об`єктивінатураліста-2017»

 

Гнибіда О.А., методист Донецького

обласного еколого-натуралістичного центру

 

Ландшафт (нім. – загальний вигляд певної території) – це літоральна (рельєфна) або акваторіальна система, що складається з природної, антропогенної систем, які генетично зв’язані між собою єдиним геологічним фундаментом, однаковим рельєфом, гідрокліматичним режимом, спільністю ґрунтів і біоценозів. Його компонентами можуть бути: гірські породи, води, льодовики, сніги, ґрунти, повітряні маси, флора та фауна, які утворюють ярусну структуру. Ландшафт – відкрита система, що функціонує і розвивається під впливом природних, а тепер і антропогенних факторів діяльності людини. Це території однорідні за походженням, розвитком, з однаковим геологічним фундаментом, рельєфом, однотипними погодно-кліматичними умовами, ґрунтовим покривом, біоценозами.

В залежності від походження виділяють природні, антропогенні, геохімічні (певний склад і концентрація певних хімічних елементів на даній території), культурні (поля, луки), акультурні, болотні, географічні (території однакові або близькі за основними ознаками – геологічні, гідрологічні, кліматичні, ґрунтові) та інші види ландшафтів. Ландшафт складається з більш дрібних структур – фацій (гр. – вигляд), сукупність яких утворює урочище – наприклад солончакова западина, степова западина. Межі фації визначає рослинність. Сукупність урочищ утворює місцевість з певним ландшафтом. Для урочища характерні певні фізико-географічні процеси – стік води, міграція хімічних елементів, накопичення або винос органічних та неорганічних речовин.

В ландшафтах діють позитивні або негативні зворотні зв’язки, проявляється саморегуляція процесів, сигнальні форми зв'язку між їх блоками. Тому ландшафти розглядають як речовинно-енергетичні, інформаційні геосистеми.

Нині в Україні майже не залишилось не змінених господарською діяльністю природних ландшафтів. Мало змінені, переважно вторинні лісові насадження (штучні), заболочені території, заповідники становлять не більше 15-20% території України, хоча повинні складати 40-60%. Отже, це небезпечно, бо сприяє негативним незворотнім геоекологічним, біоекологічним процесам.

Будь-який ландшафт складається з певної кількості фацій та урочищ, комбінації яких створюють індивідуальний ландшафт. Наприклад ландшафти річкових долин, опустеленого степу, прибережних територій моря, ландшафти азовських кіс. Всі ландшафти неповторні, індивідуальні, хоча між ними спостерігається певна подібність, яка зумовлена процесами утворення ландшафту – фізичними, хімічним, біологічними, геологічними.

Структура ландшафту змінна, бо на нього впливає багато факторів, і, передусім, антропогенні. Ландшафти взаємодіють між собою, впливають один на одного і тому кажуть про певну ієрархію між ними, про рівні або ранги. Ранг ландшафту визначається ступенем його перетворення. Наприклад, серед антропогенних ландшафтів можна виокремити (ранжувати) за ступенем збільшення складності 4 рівні ландшафтів: сільськогосподарські, міські, промислові, природоохоронні території. Ранжування ландшафтів дозволяє виявити найбільш активні, впливові ландшафти і передбачити основні шляхи зміни ландшафтів.

Зміни ландшафтів зумовлюють зовнішні (зміни клімату, тектоніка, антропогенні впливи) та внутрішні фактори (взаємодія між компонентами ландшафту). Отже, ландшафти еволюціонують, саморозвиваються. Цей розвиток може бути спрямований в позитивному напрямку – прогрес ландшафту, або в негативному – регрес, знищення ландшафту, часто цінного в науковому, практичному значенні. Останнє відбувається при надмірному антропогенному навантаженні, наприклад на косах Північного Приазов’я, коли спрощуються форми рельєфу, зникають рослини, тварини, руйнується тіло коси через її забудову.

Україні притаманні два основних класи ландшафтів: акваторіальні – морські, озерні та літоральні – рівнинні і гірські. Клас рівнинних ландшафтів складається з типів (змішанолистяні, широколистяні ліси, лісостеп, степ) і підтипів (північностепові, середньо-степові та сухостепові). Природні види ландшафтів під впливом діяльності людей змінюються - міняється рельєф, рослинний і тваринний світ, гідрогеологічний режим, мікроклімат. Прикладом можуть бути агроландшафти (сади, поля, городи - агроценози), рекреаційні ландшафти – зони відпочинку (узбережжя морів, озер, ліси), техногенні – заводи, шахти, дороги, міста, де спостерігаються особливо різкі зміни екологічного стану природного середовища, що вимагає охорони природного середовища, його ландшафтів.

Найважливішою частиною ландшафту є рослинність, зокрема міських ландшафтів, де часто її недостатньо. Головні функції насаджень – санітарно-гігієнічна, рекреаційна, структурно-планувальна, декоративно-художня. Обов'язковими вимогами до системи озеленення є рівномірність і безперервність. Важливу роль відіграють зміни, спровоковані в процесі безграмотних перетворень природи (осушення, обводнення, будівництво та експлуатація каналів, кар’єрів, водосховищ, надмірна вирубка лісів та вилов риби). Необґрунтоване застосування нових технологій потягло за собою утворення значних кількостей токсичних і радіоактивних матеріалів, джерел шкідливого електромагнітного випромінювання.

Негативний вплив техногенних факторів призвів до значної деградації екосистем та екологічної кризи глобального характеру, а саме – зміни клімату, зменшення товщини озонового шару, забруднення екотопів важкими металами, нафтопродуктами, хімічними речовинами, кислотні опади та поширення явищ опустелення, внаслідок чого 65 відсотків екосистем світу вже знищено або істотно змінено.

Закон України «Про ландшафти» спрямований на забезпечення охорони, регулювання та планування ландшафтів з метою їх збереження та невиснажливого використання для задоволення екологічних, культурних, оздоровчих, економічних та інших потреб суспільства. У статті 1 розділу І говориться, що відносини у сфері охорони та регулювання ландшафтів в Україні регулюються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону земель», «Про охорону культурної спадщини», «Про генеральну схему планування території України», «Про архітектурну діяльність», «Про екологічну мережу», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», Водним, Земельним, Лісовим кодексами України, Європейською ландшафтною конвенцією, Конвенцією про охорону біологічного різноманіття від 1992 року, Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, цим законом, іншими нормативно-правовими актами України.

Головною метою державного регулювання ландшафтів є:

забезпечення збалансованого та комплексного управління користуванням ландшафтами з урахуванням сукупності культурних, природних і геологічних компонентів;

збереження різноманітності ландшафтів, природної, культурної, історичної та археологічної спадщини з урахуванням економічних і соціальних потреб суспільства, а також принципів сталого (збалансованого) розвитку;

створення умов для сталого (збалансованого) функціонування ландшафтів та їх компонентів, збереження взаємозв'язків між ними, забезпечення цілісності екосистемних функцій;

інтеграція екологічної політики у сфері охорони та регулювання ландшафтів у сільське, лісове, водне господарство, промисловість, енергетику, транспорт, містобудування тощо, забезпечення екологічної безпеки;

ідентифікація ландшафтів та встановлення їх меж, визначення законодавчих, науково-практичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення їх цілісності, різноманіття та функціонування екосистем;

забезпечення стійкої здатності ландшафтів до відновлення.

 

При підготовці конкурсних матеріалів слід керуватися наступними вимогами.

Загальні вимоги до створення відеофільму

Термін відеофільм походить від терміна кінофільм (англ. cine-film – кіноплівка, кінофільм), який у широкому розумінні означає твір кіномистецтва. Відеофільм відрізняє від кінофільму спосіб фіксації даних: кінофільм – на фотографічних плівках із використанням кінокамер, а відеофільм – на відеокасетах і відеодисках із використанням відеокамер.

Для невеликих за розміром кіно- та відеофільмів використовують термін кліп (англ. clip – стискувати, обрізати), або відеокліп. Останнім часом відеокліпи широко використовуються у музичній індустрії. Їх називають музичними відеокліпами.

За своєю структурою і технологією створення потокові презентації фактично є відеофільмами (відеокліпами), призначеними для представлення чого-небудь нового: ідей, проектів, продукції, товару тощо. Для створення потокових презентацій використовують відеоредактори.

На першому етапі, перед початком створення відеофільму, необхідно розробити його сценарій. Сценарій – це детально розроблений план проведення якого-небудь заходу, здійснення яких-небудь дій. Сценарій навіть невеликого відеокліпу повинен мати внутрішню структуру (композицію). Сценарій повинен бути детальним, з посекундним плануванням усіх дій.

На другому етапі відбувається зйомка всіх епізодів згідно із сценарієм, готуються фотографії, рисунки, підбирається музика, записується звуковий супровід. Часто відеофільм створюється на основі раніше відзнятого відеоматеріалу. Наприклад, фільм про певний період історії країни, фільм-розповідь про життя визначних людей, навіть фільм про ваш клас, мабуть, буде створюватися на основі вже існуючих документальних кадрів, фотографій, документів тощо.

На третьому етапі здійснюється монтаж – процес опрацювання та структурування окремих об’єктів (кадрів) для отримання цілісного твору – відеофільму. У процесі монтажу відзнятий матеріал редагується, уточнюється сценарій, накладається звук і титри – текстові коментарі до кадрів тощо.

 

Технічні вимоги до відеофільмів, що подаються на конкурс:

 

1. Тривалість відеофільму повинна становити від 5 до 15–20 хвилин.

2. Наявність у змісті відеосюжету титрів із назвою фільму (на початку відеофільму), інформацією про його авторів, оператора(-ів), монтажера(-ів), звукорежисера(-ів) тощо (якщо такі є).

3. Відеофільм обов’язково повинен  мати режисерські рішення, відповідати певному сценарію. Зазначені складові є головними при оцінці якості відеофільму.

4. Найяскравішими і зрозумілими для глядача є ті фільми, в яких самі їхні «герої» спілкуються один з одним, дають пояснення навколишнім подіям чи місцевостям, коли наявна закадрова розповідь ведучого тощо.

5. Обов’язковим є наявність прикінцевого титрового супроводу із зазначенням прізвищ автора(-ів), оскільки засвідчує їхнє авторство, і певним чином свідчить про автентичність відповідного твору. Також у титровому супроводі потрібно вказувати авторів і назви (бажано – і джерело) використовуваних музичних композицій, легальність їх застосування у фільмі, збереження авторських правна медіапродукт тощо.

6. Відеофільм, поданий на конкурс, повинний мати вигляд одногоокремого відеофайлу (рекомендовані розширення файлу: .avi, .wmv, mp4,mpeg4 тощо).

7. Рекомендовані для обробки відеофільмів та аудіофайлів найпростіші комп’ютерні програми: ВидеоМАСТЕР (©AMS Software), Windows MovieMaker, SwitchSoundConverterPlus, Windows MovieMaker, Audacity, WavePadSoundEditor, AdobePremiereElements, SonyVegas, AvidLiquid, CanopusEdius, PinnacleStudio, UleadVideostidio та ін.

8. Відеофільми представляються:

•        на дисках DVD у вигляді окремого відеофайлу. На обкладинці диску має бути підписана назва відеофільму, його тривалість та відомості про автора (авторів).

•        завантажуються на один з Інтернет-відеохостингів (наприклад, YouTube) (посилання на розміщений відеофайл обов’язково надати у заявці).

10. Не приймаються до участі у конкурсі роботи, які не містять відеоряду, тобто, побудовані за принципами статичних кадрів, тобто формуються виключно або переважно із динамічних світлин (фотографій), виконані у форматі презентації, фотопрезентації (.ppt, .pps і т.п.), містять лише музичний супровід. Неприпустимо виставляти для участі у конкурсі запозичені відеоматеріали, комбіновані відеоряди із неавторських відеосюжетів тощо. Подібні роботи журі знімає з конкурсного відбору.

Створення слайд-фільму

Слайд-фільм – це послідовна демонстрація фотографій зі звуковим супроводом.

Слайдова презентація – набір слайдів до певної теми.

Слайд – це зображення екранної сторінки, на якій можуть бути тексти, малюнки, фотографії, графіки і діаграми, засоби для відтворення звукового інтерв’ю чи відео сюжету та інші елементи.

Слайдові презентації використовують здебільшого для супроводу доповіді. Звукові чи відео ефекти на них не є головними елементами. Головне завдання розробника слайдової презентації – подання текстових та графічних даних.

Особливість слайдової презентації – інтерактивність: користувач може керувати процесом демонстрування слайдів, показувати їх протягом різних проміжків часу, переходити від одного слайда до іншого в довільному порядку чи призупиняти їх показ.

Якщо звук чи відео є головними елементами в презентації і вона має здійснюватися автоматично, тобто без постійної участі доповідача, то презентацію створюють як потокову.

 

ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Перед створенням презентації на комп’ютері її потрібно спланувати або, як часто говорять, спроектувати. Зробити це можна на папері або за допомогою програм опрацювання презентацій, які надають користувачеві можливості для створення структури самої презентації.

Під час розробки композиції презентації планується приблизна кількість слайдів і об’єктів, які будуть на них розміщені, тобто зміст презентації. Визначається структура презентації, використання в презентації слайдів різних типів, а також система навігації – переходи від одного слайда до іншого, наявність гіперпосилань та інших елементів керування. Потім переходять до розробки композиції кожного зі слайдів.

Під час створення презентації також слід враховувати:

1. Мету презентації — треба починати із визначення суті того, про що потрібно повідомити аудиторію, та конкретизації фактів і форм їх подання для відповідної аргументації (застосування таблиць, діаграм, схем, вдало дібраних зображень тощо сприяє кращому сприйняттю даних та є зручною формою для їх аналізу).

2. Аудиторію, для якої створюється презентація – вік, навчальні та пізнавальні інтереси, психологічні особливості тощо.

3. Приміщення, де планується демонстрація, та його обладнання. Якщо для демонстрації використовується один екран, то чим більшим є приміщення, тим більшими мають бути зображення і меншим обсяг дрібного тексту. Якщо під час показу освітлення буде недостатнім, потрібно використовувати світлі кольори фону слайдів. Це створить ілюзію світла і зосередить увагу аудиторії на змісті презентації.

Разом з тим існують загальні рекомендації та вимоги щодо оформлення та змісту презентацій. Зокрема, під час створення презентацій бажано врахувати такі поради:

  • Матеріал повинен бути стислим, інформативним та структурованим.
  • Кожен слайд має відображати одну думку.
  • Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
  • Рядок має містити 6-8 слів.
  • Всього на слайді має бути 6-8 рядків тексту.
  • Загальна кількість слів на слайді не повинна перевищувати 50.
  • Дієслова мають бути в одній часовій формі.
  • Заголовки мають бути короткими та лаконічними, привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення та головну думку слайду.
  • У заголовках слід використовувати великі і малі літери.
  • Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати вверху слайда (лівому верхньому кутку).
  • Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.
  • Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
  • Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
  • Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.
  • Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
  • Наявність маркованих та нумерованих списків також структурує інформацію.
  • Графіка має органічно доповнювати текст.
  • Пояснення розміщують якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно. Підписи до ілюстрацій доцільно розміщувати під нею.
  • Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.
  • При оформленні презентації варто враховувати фізіологічні особливості сприйняття кольорів.
  • Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар’єр на шляху ефективної передачі інформації.
  • Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.

Продуктивність сприйняття інформації збільшується, якщо одночасно задіяні зоровий і слуховий канали (зарубіжні джерела це називають принципом модальності). Тому рекомендується там, де це можливо, використовувати для тексту й графічних зображень звуковий супровід.

Дослідження свідчать, що ефективність слухового сприйняття інформації становить 15 %, зорового – 25 %, а їх одночасне залучення підвищує ефективність сприйняття до 65 %.

Проте, пам’ятайте, що людина спроможна одночасно запам’ятовувати не більше трьох фактів, висновків, визначень.

 

ВИМОГИ ДО ВИБОРУ КОЛЬОРІВ ПРИ ОФОРМЛЕННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

Фізіологи та психологи вже давно займаються вивченням дії світла і кольору на фізичний та емоційний стан людини. Для створення ефективної та гармонійної презентації слід правильно вибрати її основний колір.

Основний колір презентації – це колір тла більшості слайдів, який і буде створювати загальний настрій глядача.

Під час вибору основного кольору слід зважати на так звану психологічну характеристику кольорів. Вона виражає вплив кольорів на психічний стан людини. Цей вплив може відрізнятися залежно від віку, соціального статусу та настрою людини.

Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, помаранчевий, жовтий). Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений). Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.

Як правило, в кольоровій гамі презентації використовується 2–3 кольори. Можуть також використовуватися 2–3 кольори, що є відтінками основного і додаткових кольорів. Бажано, щоб кольорова схема була однаковою для всіх слайдів.

Складовою кольорової гами презентації і кожного зі слайдів є колір символів тексту. У правильному доборі кольорів символів тексту може допомогти таблиця, що відображає рівень розпізнавання (читабельності) тексту на певному тлі.

Вимоги до мультимедійної презентації

1. Дотримання єдиного стилю оформлення.

2. Всі слайди презентації повинні бути виконані в програмі Microsoft Power Point будь-якої версії в єдиному стилі.

3. Розмір файлу повинен бути не більш ніж 2Мб, кількість слайдів 15-20 шт.

4. Має бути титульний, інформаційний та закріплюючий слайди.

5. Титульний слайд повинен відображати тему презентації і хто її виконав (прізвище, ім’я, школа, місто). На закріплюючому слайді вказується, звідки взяли інформацію і ілюстрований матеріал (автор, рік видання, адреса сайту).

6. Формат слайдів.

Параметри сторінки:

- розмір слайдів – екран;

- орієнтація – альбомна;

- ширина – 24 см.;

- висота – 18см.;

- нумерація слайдів з «1».

7. Формат видачі слайдів – «Презентація на екрані».

8. Оформлення слайдів:

- шрифти для використання: Times New Roman, Arial, Arial Narrow. Не можна змішувати різні типи шрифтів в одній презентації;

- написання: звичайний, курсив, напівжирний;

- колір і розмір шрифту має бути підібраний так, щоб всі надписи чітко читати на вибраному полі слайду.

9. В титульному і завершу вальному слайді використання анімаційних об’єктів не допускається.

10. Не слід заповнювати один слайд великим об’ємом інформації.

11. Потрібно використовувати короткі слова та речення.

12. Найбільш важлива інформація повинна знаходитись в центрі екрану.

13. Вимоги до інформації: достовірність, повнота, використання сучасних джерел інформації, достатність.

14. Вимоги до тексту: науковість, логічність, доступність, однозначність, лаконічність, завершеність.

15. Відсутність граматичних та інших помилок.

16. На одному слайді рекомендується використовувати не більш ніж 3 кольори: один для фону, другий для заголовку, третій для тексту.

17. Для фону слід використовувати більш холодні відтінки (синій, зелений).

18. В мультимедійній презентації необхідно підібрати таке співвідношення: фон – колір шрифту, яке не стомлює очі і дозволяє легко читати текст.

19. Використовуйте можливості комп’ютерної анімації для представлення інформації на слайді.

20. Слід використовувати ефекти анімації в середині слайду та при зміні слайду.

21. Анімація об’єктів повинна проходити автоматично. Анімація об’єктів «gj щелчку» не допускається.

22. Таблична інформація вставляється в матеріал, як таблиця текстового процесора MS Wordабо табличного поцесора MS Excel.

23. Не слід використовувати таблиці з великою кількістю даних.

24. Діаграми готуються з використанням майстра діаграм табличного процесора MS Excel.

25. Надписи до ілюстрованого матеріалу повинні сприяти правильному сприйняттю запропонованого матеріалу (Н.: Не «Ми у лісі», а краще використовувати «Дослідження рослинності лісу за ярусами»).

26. Для файлу мультимедійної презентації слід надати ім’я, він повинен мати розширення ppt. Наприклад: Петренко А. С. – petrenko_as.ppt або as_petrenko.ppt.

27. Бажано добавляти в мультимедійну презентацію звукові фрагменти, мультиплікації, фрагменти фільмів для забезпечення емоційного впливу.

Типові помилки у презентаціях:

  • Відсутність титульного слайду з темою уроку, метою, прізвищем, повним ім’ям та по батькові автора презентації.
  • Відсутність останнього слайду зі словами «Дякую за увагу!».
  • Відсутність підсумку уроку, висновків.
  • Під час розкриття теми лексика не відповідає віковим особливостям учнів початкових класів.
  • Слайд містить обсяг інформації завеликий для сприйняття.
  • Відсутні джерела інформації :література, інтернет-сайти.
  • Не доцільне використання анімації (займає багато часу, заважає логіці сприйняття змісту, надмірна кількість анімаційних об’єктів);
  • Презентація дублює картинну наочність, не має ніякої цінності для активізації активності дітей на уроці.

 

Художня фотографія — один із видів образотворчого мистецтва (живопис, графіка тощо), створення технічними засобами зорового образу документального значення, який виразно й достовірно відбиває момент дійсності.

Фотографія повинна не просто відображати дійсність, а повинна нести інформацію. Слід враховувати освітленість, композиційне рішення, наявність ідеї, контрастність, яскравість кадру, його смислове наповнення.

Основні недоліки конкурсних фотографій:

  • Невідповідність тематиці фестивалю;
  • Невірний формат;
  • Невдале композиційне рішення;
  • Переобтяження кадра другорядною інформацією;
  • Невміння акцентувати увагу глядачів на основній ідеї кадра;
  • Відсутність назви роботи та виконавців;
  • Не зазначений автор та керівник роботи;
  • Слабке естетичне оформлення;
  • Граматичні помилки та описки в тексті;
  • Явний плагіат;
  • Фотороботи, представлені на конкурс, повинні мати не тільки змістовну, але і художню цінність, вирізнятися сюжетністю.
Категория: Мои статьи | Добавил: Mavericks (18.01.2017)
Просмотров: 686 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar

Пропонуємо

Оцініть наш сайт
Наше опитування
Какой кружок вы хотели бы записать своего ребенка
Всего ответов: 184
Проверка ТИЦ
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

ПРОЕКТИ:




«Діти світу, візьміться за руки!»


Птах 2011 року

СИНИЦЯ БЛАКИТНА



Знаменні дати
Праздники Украины
Погода
Константиновка 
Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтов - uCoz